Вход на сайт

Для розвитку нашого сайту-посібника необхідні викладачі. Якшо ви - викладач та у вас є бажання допомогти у розвитку сайту, пишіть адміністратору.Дякую.

Двадцять років в свого гетьманування Мазепа поклав на те, щоб зробити гетьманську владу міцною в очах громадськості. Він спирався на старшину, через те був не впевнений, чи піде за ним народ...

Значна частина колишньої Сіверської землі (переважно землі в басейні Сіверського Дінця), що входила деякий час до складу Золотої Орди, відома як частина Дикого поля, наприкінці XVI ст. увійшла до складу Московської держави...

Після татарської руїни серед українських земель міцно трималася тільки Галицько-Волинська держава. Сини князя Романа поділили землі: Галичина залишилася Данилові, а Волинню правив його брат Василько. Вони жили в злагоді, тому Галичина й Волинь були як одна держава.

Князь Михайло Глинський походив з роду українських князів, які мали маєтки в теперішній Полтавщині. Він жив при дворі цісаря (імператора Священної Римської імперії німецької нації) Максиміліана, служив у саксонського князя, побував у Фрізії (Голландії), в Італії, в Іспанії, був освіченою людиною і добре знав військову науку. Повернувшись із-за кордону, Михайло жив при дворі великого литовського князя Олександра (1492—1506 рр.), сподобався йому, дістав значну посаду й став найближчим його радником.

Взаємовідносини Русі з Євразійським Степом були складні. Степовики то нападали на давньоруські землі, то торгували з Руссю, то наймалися на службу до давньоруських князів.

Важко стало жити українцям у Литві та Польщі, а найгірше — в Галичині.

Після страти Сулими козацтво припинило активну діяльність. Поляки тим скористалися й почали чинити реєстровим кривди. Магнати посилали їх виконувати різні обов'язки, але не платили грошей. Старшина дивилась на те мовчки й мовби нічого не помічали, а де «чернь» козацька збунтувалася, там магнати, задаровували старшину, щоб вона сама, впокорювала неслухняних.
Однак непослух поволі зростав. Непокірне козацтво гуртувалося довкола Павла Бута (Павлюка). У 1637 р. Павлюк виступив проти Польщі. Польські комісари привезли гроші, щоб розплатитися з реєстровими й задобрити їх, та. було вже пізно. Павлюківці захопили козацькі гармати й потягли їх на Запорожжя. Василь Томиленко (1635—1637 рр.), гетьман реєстровців, умовляв козаків не бунтувати, проте ніяких перешкод їм не чинив. Прибічники угоди -подумали, що Томиленко хилиться до Павлюка, й скинули його з гетьманства. На його місце обрали Кононовича.
У 1637 р. Павлюк, прочувши про те, вислав на волості своїх посланців, звелів закликати козаків, міщан і людей різних верств до війська, не слухатись тих зрадників, яким пан Жолкєвський обіди, вечері й бенкети справляє, аби за те вони видавали йому своїх товаришів. Козаки схопили Кононовича зі старшиною, припровадили їх до Павлюка, засудили на смерть і скарали. Народ повстав проти шляхти.
Однак Павлюк не поспішав, сидів на Запорожжі й домовлявся з кримським ханом та донськими козаками. Тим часом польське військо під проводом гетьмана МИКОЛИ Потоцького пройшло мало не всю Україну, Повстанці відступили, і після кількох невдалих боїв козаки примирилися з поляками. Вони видали їм Павлюка й Томиленка та підписали угоду, що будуть слухатись Потоцького, виженуть із Запорожжя свавільників і попалять човни.
Потоцький після того пройшов Переяслав, Київ, Ніжин; покарав скрізь людей, що брали участь у повстанні, й розставив по всій Україні польське військо.

У 1632р. помер польський король Сигізмунд III Ваза. Для обрання нового короля тричі треба було зібрати сейм: вперше, щоб організувати порядок на час безвладдя; вдруге, щоб обрати короля й скласти конституцію (угоду з королем), втретє, щоб коронувати короля. Українське посольство на чолі зі своїми сеймовими представниками Древинським, Кропивницьким та Ки-сілем намагалося не допускати виборів, поки не буде залагоджено українську справу. Запорожці вперше прислали й своїх послів до сейму, бо хотіли взяти участь в обранні короля.

Запитання до семінару, контрольної роботи, опитування за ріявнями складності.